Трисуття українського національного духу в творчості Володимира Шовкошитного

24 лютого на базі Уманського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. Т. Г. Шевченка відбувся міжвузівський семінар з національно-патріотичного виховання «Трисуття українського національного духу в творчості Володимира Шовкошитного», у якому взяли участь представники кафедри  української та іноземних мов Людмила Мовчан та Ганна Мельник.

Учасники семінару мали нагоду зустрітися з Володимиром Шовкошитним – українським поетом, прозаїком, публіцистом, громадським, політичним та державним діячем, доктором філософії в галузі політології, народнии депутатом України І скликання, ліквідатором  наслідків аварії на ЧАЕС, президентом Міжнародної організації «Союз Чорнобиль» (1990–2003), одним із засновників Української екологічної асоціації «Зелений світ», першим заступником Голови Національної спілки письменників України. Під час зустрічі Володимир Шовкошитний показав себе  неординарною людиною, із власними поглядами на світ і буття. Активний розбудовник Української держави, учасник подій на Майдані поділився  сторінками багатої і насиченої творчої біографії, зачитав патріотичні  поезії, ознайомив зі своїми прозовими творами.

Стрижневим твором творчості Володимира Шовкошитного є трилогія «Кров – свята», в якому показана доля українського народу упродовж усього ХХ століття й аж до завершення революції Гідності. А ще цей твір можна назвати романом-амальгамою, що має дуже специфічну композиційну побудову, де виняткову роль відіграють вкраплення історичних документів, передусім досі невідомих чи раніше сфальсифікованих. Автор пропонує нове трактування відомих історичних подій та історичних персонажів. Роман «Кров – свята» цінний не лише тим, що автор повертає до життя досі незнаних чи малознаних героїв визвольної війни, а й тим, що відмиває від бруду і фальсифікації справжню історію.

Письменник не тільки зумів написати добру книжку, він намагається донести її до читачів у всіх регіонах України, тому майже щодня в дорозі, на зустрічах з читачами. У цьому він вбачає свою особливу життєву місію і покликання – запалювати людські серця словом. Життєстверджуючий заклик Володимира Федоровича Шовкошитного: «Вірте в Україну та любіть Україну», творчість самобутнього письменника, його власний приклад героїзму і мужності та безмежна надія на молоде покоління сприяє розвитку почуття національної гідності, патріотизму, відповідальності за долю держави, формує світоглядні уявлення, надихає до творчості,  возвеличує душі.