Рідна мова вічна, як і Україна!

Із чорнобривців сплетена душа моєї мови,
У ній – вечірня пісня й зірниця світанкова,
І срібний зорепад, і золотий промінчик сонця,
І батькова коса, і мальви мами край віконця,
І пахощі хлібів, і у дворі рясна калина,
Усе це – рідна мова – вічна, як і Україна!

День рідної мови – це свято, яке відзначають 21 лютого в усьому світі. Це день, коли ми шануємо та цінуємо багатство й красу нашої мови, яка єднає нас, українців, робить нас одним народом. Наша мова – не просто засіб спілкування. Це наша історія, наша культура, наша душа. Це те, що передається з покоління в покоління, що
формує наш світогляд, нашу ментальність.

Українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Вона має давню історію, протягом якої вбирала в себе кращі зразки народної творчості, літературних творів, наукових праць. Сьогодні Україна переживає важкі часи. Але ми, українці, повинні пам'ятати, що мова – це наша зброя, наш щит, наш оберіг. День рідної мови – це день, коли потрібно ще раз замислитися над значенням мови в нашому житті, над її роллю в становленні української нації. Ми повинні пишатися своєю мовою, адже вона – це наша спадщина, наше багатство, наше майбутнє.

Бережімо нашу мову, шануймо її, любімо! Нехай вона звучить у віках, єднаючи українців усього світу! З Днем рідної мови!

Викладач кафедри української та іноземних мов
Лариса СУЛІМА