Українська вишиванка – національний оберіг українця

19 травня в Україні відзначали День вишиванки.

Вишиванка – національна святиня, бо символізує духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь. Вишиванку передають з роду в рід, зберігають як безцінну реліквію.

Вона – символ здоров’я і краси, щасливої долі і родинної пам’яті, любові і вірності. Візерунок на вишиванці залежить від того, кому вона призначається: батькові чи братові, нареченому чи другові, парубку чи одруженому. Показово, що символіка новітніх українських вишиванок у своїх образах збігається з орнаментами давніх трипільських часів.

Національне вбрання, національний костюм – це щось більше, ніж одяг.
Науковці вважають, що у національному вбранні народ кодує свої «щастя і долю, життя і волю», як про те ідеться в обрядових (традиційних) піснях.

Вишиванка , що в її орнаменті зазвичай відображено місцеві особливості та символіка – це для українця не лише одяг, не лише вбрання, яке вдягається у найважливіші дні життя або на свята. Це символ приналежності до роду та нації, ознака українськості, а у наш час ще й один із символів, за яким вирізняється українець у світі. Вишиванка – ознака приналежності  до  свідомої спільноти, яка усупереч всьому пробиває собі шлях і утримує ідентичність України. На цьому тлі поява у багатьох українських містах і селах сотень людей у вишиванках у святкові дні виглядає як справжній сплеск патріотизму.

Тож носімо на щастя і долю вишиванку, наш національний оберіг!