21 лютого - Міжнародний день рідної мови
Мова – душа кожної національності,
її святощі, її найцінніший скарб.
(Іван Огієнко)
В Україні це свято відзначають із 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку та використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови».
Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. У мові накопичуються досвід попередніх поколінь, історія народу, культура, традиції, інтелектуальний та духовний розвиток етносу. Рішенням про впровадження Дня рідної мови ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи, а також це є важливим кроком до визнання необхідності захистити різноманіття культур та зберігати повагу до мови як показника культури.
Цікаві факти про українську мову:
Перший український словник, «Лексис з тлумаченням слов’янських слів на просту мову», складений після 1581 р. невідомим автором, лишився в рукописі. Він містив 896 слів. Автор підшив його до «Острозької Біблії», яка вийшла 1581 p., і у такому вигляді словник дійшов до нашого часу.
Найдавнішими українськими поетесами, імена яких відомі, й про яких збереглися документальні свідчення, є інокиня Анисія Парфенівна і Анна Любовичівна; жили вони, очевидно, в кінці XVI – на початку XVIII ст. і залишили акровірші, де вписано їхні імена.
Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»
Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починається з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов
Найбільшу кількість разів перекладений літературний твір – «Заповіт» Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.
Найбільша кількість псевдонімів була у поета Олексндра Кониського – 141, у І.Франка – 99, письменник Осип Маковей користувався 56 псевдонімами.
Найдовше слово в українській мові: 31 літеру містить слово «рентгеноелектрокардіографічного».
Найчастіше серед іменників вживається слово «рука», серед дієслів –«бути», прикметників – «великий», займенників – «він». Останні місця в таблиці частотності займають слова «мутація», «баклажка», «радист», «білочка».
Найдовша абревіатура в українській мові – ЦНДІТЕДМП, яка розшифровується як Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання. Вона складається з дев’яти літер. Згідно з «Коротким словником синонімів української мови», у якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» – 45.
Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVIII століття у зв’язку з виходом у 1798 році першого видання «Енеїди» Івана Котляревського. Саме він вважається зачинателем нової української літературної мови.
Людмила Мовчан,
к. пед. н., ст. викладач кафедри української
та іноземних мов