Біля витоків слов’янської писемності

24 травня на кафедрі української та іноземних мов було проведено свято з нагоди Дня слов’янської писемності та культури, приуроченого до церковного дня пам’яті рівноапостольних братів Кирила і Мефодія, які 863 року винайшли кириличну абетку.

Викладачі кафедри на засіданні круглого столу обговорювали особливості розвитку слов’янської писемності та аналізували проблеми сучасних славістичних досліджень.

Долучилась до відзначення свята і студентська молодь. Студенти І курсу факультету лісового і садово-паркового господарства (ст.викладач, к.філол.н. Оксана Василик) підготували змістовні та цікаві виступи про слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія, слов’янські пам’ятки книжного мистецтва, українську писемність та мову в манускриптах і друкарстві, а також  виготовили стінгазети.

Святкування пам’яті святих братів ще в старі часи мало місце у всіх слов’янських народів, але потім під впливом різних історичних і політичних обставин було забуте. На початку XІX століття, разом із відродженням слов’янських народностей, відновилася й пам’ять про перших учителів. Адже Кирило та Мефодій не лише створили абетку, а й переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов’янську літературну мову і книжкову справу. Двадцятирічна просвітницька діяльність братів та їхніх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий рівень, заклавши основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов’янських літератур. У 1863 році на Русі була прийнята постанова святкувати пам’ять святих Кирила й Мефодія 11 травня (за старим стилем). В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.